Окей, народ! Ну что, приветствую всех в моем новом рассказе-признании, где я вам расскажу про мои приключения с МДМА и о том, как это привело меня к тому, что я стал несносным кринжевым рэпером.
Итак, все началось с того, что я долго закладывал наркоту у одного знакомого деда из двора. У меня были свои поставщики, но иногда случалось, что не хватало и приходилось искать недогон в последний момент. Никто не любит оставаться без своей порции, особенно когда знаешь, что наркомусора шныряют по дворам и ждут момента, чтобы подсадить нас.
Так вот, однажды, когда я уже долго не находил нормального товара, мой дед решил меня порадовать и сказал, что у него есть МДМА. Не то чтобы я особо хотел попробовать эту гадость, но что поделать, когда других вариантов нет. В общем, я забрал у него несколько закладок, заплатил деньги и пошел своей дорогой.
Пришел я домой и решил попробовать. Это было нечто непонятное, я чувствовал, что все вокруг начинает кружиться, цвета стали ярче, а музыка звучала настолько громко, что я начал сходить с ума. Но в тот момент меня это устроило, я был полон энергии и идеи, которые казались мне самыми гениальными.
И вот, в таком состоянии я решил, что смогу стать рэпером. Не просто рэпером, а кринжевым, чтобы по-настоящему "зацепить" своих слушателей. Я начал читать тексты, которые мне друзья писали, а иногда и сам придумывал. И, конечно же, весь этот текст должен был быть напичкан словами из молодежного сленга, чтобы все поняли, кто я такой на самом деле.
Вплел я в свои рэпы слова про закладки и недогон, чтобы показать, что я знаю, что такое настоящая уличная жизнь. Рассказывал о том, как подсаживают нас мусора и как мы с ними гамаем, а во время концертов, чтобы создать атмосферу, раздавал марихуанку своим фанатам. Да, это было безумие, но я был уверен, что именно такой кринжевый стиль придется по душе молодежи.
Начал я продавать свою музыку вконтакте, и, честно говоря, она вызывала весьма смешанные реакции. Кто-то восхищался, кто-то ржал, а кто-то просто не понимал, что я вообще пытаюсь сказать. Но меня это не останавливало, я был уверен, что в конечном итоге все оценят мой гениальный творческий подход.
Но, друзья, разочарование пришло так же быстро, как и уходило действие МДМА. Понял я, что все эти слова про закладки и гамать - это просто бесполезные пустые фразы, которые не дают никакого смысла и не вызывают ничего, кроме смеха и недоумения.
Как я только не стыдился своей кринжевости, как я жалел, что решился на такой шаг. Я осознал, что нельзя строить свою жизнь на вещах, которые исчезают так же быстро, как появляются. Нужно найти что-то настоящее, что привнесет смысл в нашу жизнь.
И вот теперь, письма заканчиваются и начинается новый этап моей жизни. Я понял свои ошибки и теперь стараюсь быть настоящим собой. Нет, я может быть и не стал известным рэпером, но я нашел свое призвание в другой области и счастлив, будучи просто обычным я.
А вы, мои друзья, не допускайте ошибок, которые я совершил. Не давайте себя завлечь миражами наркотиков и кринжевым образом жизни. Найдите что-то, что действительно будет приносить вам радость и смысл. Удачи вам!
Але, добавлю фишечек шановним користувачам. Спонсори 🔻
Братухи, вирубайте! Давайте цепляться за плюшки, яких тут завались! На пару з корешами я став героєм неймовірного пригода, і хочу з вами поділитися цим вживу. Моя історія, братця, запам'ятай, це бомба! Таке трапляється не кожен день.
Ось все як почалося. Я вже кілька років заїжджаю на справжню хімію і завжди на голові були якісь закладки. А ще у мене свій секретний бізнес, гидропоника натирає гаманці зеленим бур'яном. Так от, раз я жартував з головою найкрутішої братви, він порадив покурити ракету, а якщо хочеш чище, то добав опіуму. І, звичайно же, я послухав його слова.
Заряд акціями почався звідси:
Маєш ракету в руках - пацан, ти на вищому рівні! Кайфуєш на повну катушку. Аж от-от здибаєш по світу в марочці, яку сам відросиш. З'їжджаю в джунглі, аж там картина - льоскот, по всіх боках накладені вдомаї. Нікуди дітися, фонячити сенсей та різати леся - свято розпочинається!
Від пристрасного косяку не могло бути кращого. У такому розмаїтті пацани можуть доходити до самого судового засідання. Серйозно! Модний світ курить "гудки" з розумом. Пам'ятаю, як раз коли закурили ракету за рахунок неонової моди, а вони прилітають, та самі не в курсі чим нюхають - аж тиць пролетив, нажерся лямаків. Закарпатські наркотики знімають блокаду з розуму, браття!
Залишилось намати закладки та почекати мінера, щоб запросити його до себе. Це - агент, що роздає з'їдену атмосферу, фармацевт у своєму розумінні. І ось він з'явився. На прогулюванні, на футбольному полі. Я помітив його по одязі, взагалі, він схожий на кіиіборга. Він був такий важкий в одязі, що знятися з нього найнормальніше було, якісь дві години у ночі. Ще нікому в моїй компанії не вдалося змусити його зняти халат. Ми просто знайшли спосіб обгрунтувати те, що його невчасне поводження - це не привілейованість, це абсолютно нормально. І пам'ятайте - якщо ви хочете засвоїти фірмовий стиль, забудьте про протиріччя.
Тут найкрутіше:
На наступний день ми поїхали на футбол з братвою. Ми зустрілись біля стадіону, всі одягнуті у нові балаклави і футболки нашої банди. Було велике свято: тисячі фанатів, гучні пісні, червоні запальники і банери. Ми були гордими представниками своєї компанії, завжди модні та круті. Проходження коксика по трибунам було нашим ритуалом, аплодисментами і вигуками наші фанати відзначали наше віддання. Ми знали, що це було варто.
Перегляд матчу був захоплюючим. Ми кричали, підтримували нашу команду, вигукували лозунги. Марка з нами, а мій закладки надійно працював. Ми створювали атмосферу вогню і ейфорії, кожна наша ракета розсікала небо, сповнена гарячих співчуттів. Я відчував себе частиною чогось більшого, щось, що поєднало нас. І навіть коли наша команда програла, ми не покинули поле розчаровані. Ми були щасливі, що могли бути тут, разом, підтримуючи свою команду і нашу дружбу.
І ось настав час розходитися. Ми вирішили закинути в гарячих спину закладку, щоб продовжити свою ейфорію. Марка і коксик наше все! Відпочинути і повернутися у свій сірий реальність? Ніколи! Ми були наркоманами, і це наш спосіб життя. Ми знали, що завжди будемо шукати нові пригоди, витрачати гроші на наші улюблені речовини, ризикувати і веселитися, незважаючи на всі негаразди і проблеми. Ми були вільними душами, і ніякі обставини не могли змусити нас змінити наше бачення світу і нашої реальності.
Таке, чуваки, сталося зі мною. Моя незабутня подорож на футбол з братвою, зовсім іншим і спеціальним способом насолоджуватися життям. І тепер я знаю, що нічого не може зіпсувати цей момент. Ми вирішили, що наша банд